Анкор — обширний континент Матеріального Плану, що характеризується різноманітністю ландшафтів та кліматичних зон. На відміну від світів, розташованих на сферичних планетах, Анкор існує на нескінченній пласкій поверхні, де горизонт обмежується природним феноменом, відомим як "блакитна далечінь" — особливістю атмосфери, що обмежує видимість до 3-5 миль.
Визначною географічною особливістю Анкора є Шлях Сонця — умовна лінія, вздовж якої щодня рухається сонце. Ця область характеризується високою денною температурою та яскравістю, що змусило місцеві культури адаптуватися: у містах Вікерт та Хайко, що розташовані ближче до Шляху Сонця, населення дотримується денного відпочинку або уникає перебування на відкритому повітрі в пікові години.
На відміну від сферичних світів, Анкор не має зміни сезонів, що призвело до формування стабільних кліматичних зон та відповідної адаптації місцевих культур і сільського господарства.
Рельєф Анкора визначається трьома основними гірськими системами. Західні Гори, домівка дворфійських кланів, містять розгалужену мережу підземних міст та шахт. Східні Гори, відомі місцевим як Ґнум'ячі Гори, формують природний бар'єр між північним та центральним регіонами континенту. У південно-західній частині континенту височіє масив Чорногір'я, що захищає Лісовий Край від спекотних вітрів півдня.
Водна система Анкора включає як внутрішні водні шляхи, так і морські течії, що значно впливають на клімат континенту.
Чотири головні річки формують основу гідрографічної системи: Мармиця, що впадає в океан біля міста Рюрик, разом зі своїми притоками забезпечує родючість земель Вілорії; Устіка, на берегах якої розташована столиця Полярис, є головною транспортною артерією центральних регіонів; Ориця, що прорізає глибокий каньйон через посушливі землі Орського Хаканату, створює унікальний мікроклімат та уможливлює землеробство в пустельному регіоні; Бірка, що несе води Західних Гір через землі Флару та впадає в океан на півночі Лісового Краю.
Морські течії відіграють ключову роль у формуванні клімату континенту. Холодна течія, що проходить вздовж південно-східного узбережжя, суттєво впливає на клімат Орського Хаканату, висушуючи повітря та сприяючи формуванню пустельних умов. Натомість тепла течія на заході, у поєднанні з магічним захистом Лісового Краю, створює особливий клімат, що підтримує буйну рослинність та помірну температуру в цьому регіоні.
Географічне різноманіття Анкора сприяло формуванню відокремлених політичних регіонів, кожен з яких адаптувався до місцевих умов.
Альянс Західних Вершин у північно-західній частині континенту розвинув унікальну підземну цивілізацію, використовуючи багаті поклади металів та мінералів. Їхні міста, вирізьблені в товщі гір, створюють власний мікроклімат та екосистему.
Князівство Кольвія, захищене Східними Горами, розвинулося в суворих умовах постійного холоду. Місцеві сайдзіни пристосувалися до життя в умовах обмеженої видимості через часті хурделиці, розвинувши складну систему орієнтування та комунікації.
Велике Герцогство Вілорське, розташоване в родючих землях східної частини континенту, стало житницею Анкора. Особливістю регіону є Мармські каменоломні, що постачають цінний білий камінь для величних споруд по всьому континенту.
Королівство Флара, розташоване в зоні помірного клімату, славиться своїми виноградниками, що користуються перевагами стабільної погоди та відсутності різких температурних коливань.
Об'єднані Землі Двуріччя займають центральну частину континенту навколо злиття річок Ориця та Устіка. Густі ліси та розвинена річкова система сприяли розвитку торгівлі та полювання в регіоні. В Третю Епоху регіоном керує Магістрат.
Генерал-губернаторство Каймірра розташоване у східній частині континенту, де степові рівнини на півночі переходять у пагорби на півдні. Регіон відомий своїм скотарством та магічними ремеслами, а також має розвинене рибальство.
Лісовий Край, розташований у південно-західній частині континенту, є домом для ельфів. Завдяки теплій морській течії та магічному захисту, регіон підтримує унікальну екосистему та є джерелом магічних інгредієнтів.
Орський Хаканат займає посушливі південно-східні землі, де життя зосереджене вздовж річки Ориця та в оазах. Місцеві орки розвинули складну систему водопостачання та адаптувалися до життя в екстремальних температурних умовах.